Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на офіційну сторінку ВООЗ, 17 травня 2026 року фахівці визнали спалах лихоманки Ебола в Демократичній Республіці Конго (ДРК) та Уганді надзвичайною ситуацією у сфері охорони здоров’я міжнародного значення (PHEIC).
Статус PHEIC присвоюється лише найбільш загрозливим епідеміологічним подіям, які вимагають скоординованих дій усього світової спільноти.
Статистика інфікування та географія поширення хвороби
Епідеміологічні дані свідчать про стрімке розширення ареалу поширення інфекції. Поточна ситуація в регіоні характеризується такими показниками:
- Провінція Іторі (ДРК): станом на 16 травня зафіксовано 8 лабораторно підтверджених випадків, 246 підозрілих випадків та 80 смертей із підозрою на інфікування. Зараження охопило щонайменше три зони охорони здоров’я — Бунія, Рвампара та Монгбвалу.
- Кампала (Уганда): у столиці соседньої держави виявили два підтверджені випадки (один із них закінчився летально) серед осіб, які нещодавно прибули з території ДРК.
- Кіншаса (ДРК): 16 травня підтверджений випадок інфікування зафіксували в столиці країни у людини, яка повернулася з поїздки до провінції Іторі, що вказує на внутрішню міграцію вірусу.
Спалах спричинений новим, доволі рідкісним штамом Бундібуджо (BDBV). Головна небезпека цього різновиду полягає в тому, що, на відміну від добре вивченого штаму Заїр, проти Бундібуджо наразі не існує жодних схвалених вакцин чи специфічних лікарських препаратів. Рівень летальності від цього збудника може сягати 50%. Інфекція передається через безпосередній прямий контакт із біологічними рідинами заражених людей або тілами померлих від хвороби.
Чинники, що ускладнюють стримування епідемії Еболи
Фахівці виділяють низку критичних факторів, які заважають локалізації осередків інфекції та повторюють сценарій масштабної епідемії 2018–2019 років у провінціях Північне Ківу та Іторі:
- Інтенсивна міграція: активний рух великих мас населення між регіонами та через державні кордони;
- Стихійна промисловість: масове кустарне видобування золота (працівники перебувають в антисанітарних умовах);
- Безпекова криза: хронічно нестабільна обстановка та збройні конфлікти у Східному Конго, що обмежують доступ медиків до пацієнтів;
- Проблеми медицини: розгалужена мережа неконтрольованих медичних установ, які не дотримуються санітарних норм.
Особливе занепокоєння викликає безпека персоналу. Серед медичних працівників у зоні спалаху вже зафіксовано щонайменше чотири випадки смерті з чіткими симптомами вірусної геморрагічної лихоманки.
Обов’язкові вимоги ВООЗ до урядів країн
Для локалізації загрози організація висунула чіткі вимоги до ДРК та Уганди, які перебувають в епіцентрі небезпеки:
- Невідкладно активувати національні центри екстрених операцій під безпосереднім керівництвом глав держав;
- Максимально посилити епідеміологічний нагляд та прискорити лабораторну діагностику;
- Запровадити суворі протоколи інфекційного контролю в усіх без винятку медичних закладах;
- Розгорнути спеціалізовані центри лікування в безпосередній близькості до джерел інфекційного спалаху;
- Залучати виключно навчений персонал для безпечного поховання померлих під час традиційних ритуальних обрядів.
Сусіднім державам, які межують із ДРК, рекомендовано негайно розгорнути мобільні бригади швидкого реагування, підготувати профільні лабораторії та запровадити обов’язковий скринінг у міжнародних аеропортах і на ключових прикордонних пунктах пропуску.
При цьому організація категорично виступає проти закриття державних кордонів. За оцінкою експертів, подібні обмеження не мають під собою жодного наукового обґрунтування, але змушують громадян користуватися неконтрольованими маршрутами, що лише підвищує ризик поширення хвороби. Оскільки специфічна терапія відсутня, медики наразі застосовують лише підтримувальне лікування і закликають терміново розпочати клінічні випробування потенційних вакцин безпосередньо в умовах нинішнього спалаху.
Нагадаємо, у 2019 році Європейський Союз сумарно виділив 3,5 млн євро на фінансування профілактичних заходів у державах, що межують із Конго, після того, як тогочасний спалах Еболи поширився на територію сусідньої Уганди.
Раніше ми писали про те, чи може спалах хантавірусу перерости у пандемію.