Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на матеріал видання «Судово-юридична газета», у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП — державних органах військового управління, що забезпечують виконання законодавства про військовий обов’язок) розповсюджена практика направлення викликів поштовим зв’язком.
Нормативне регулювання цього процесу закріплено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) № 560 від 16 травня 2024 року.
Законодавчі підстави та порядок відправлення документів
Норми пункту 30-2 Порядку № 560 визначають, що виклики, які формуються за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Оберіг»), друкуються і надсилаються адресатам засобами поштового зв’язку рекомендованими відправленнями з описом вкладення та повідомленням про вручення. Персональний підпис керівника ТЦК та СП на таких документах не вимагається — замість нього проставляється кваліфікований електронний підпис (КЕП) разом зі спеціальним штриховим кодом (QR-кодом), що містить відомості з реєстру.
Згідно з пунктом 34 Порядку № 560, документ направляють на адресу фактичного проживання або задекларованого місця проживання військовозобов’язаного. Дата явки призначається з урахуванням часу на доставку: не раніше ніж через 7 днів для обласних центрів та не раніше ніж через 10 днів для інших населених пунктів від дня відправлення. Відповідно до пункту 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення вважається:
- Особисте отримання рекомендованого листа під підпис адресата;
- Відмітка національного оператора «Укрпошта» про відмову особи від одержання відправлення;
- Позначка поштового оператора про відсутність особи за зареєстрованою адресою проживання.
Згідно з регламентом «Укрпошти», рекомендовані листи з позначкою «ТЦК» зберігаються у поштовому відділенні протягом 3 робочих днів, після чого повертаються відправнику у разі неотримання. Неполучення листа у відділенні саме по собі не спростовує факт належного інформування.
Штрафні санкції за ігнорування виклику та умови доказування вини
Неявка за належним чином оформленим та доставленим викликом тягне за собою адміністративну відповідальність за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП — закону, що регулює притягнення до відповідальності за правопорушення).
За вчинення цього правопорушення в умовах особливого періоду чи воєнного стану передбачено штраф у розмірі від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 17 000 до 25 500 грн. У разі несплати суми протягом 15 днів справа передається до Державної виконавчої служби України (ДВС), де сума стягнення подвоюється до 34 000–51 000 грн разом із накладенням арешту на банківські рахунки чи майно боржника.
Для притягнення особи до відповідальності ТЦК та СП зобов’язані надати неспростовні докази дотримання процедури посилання. У разі судового оскарження штрафу орган правосуддя перевіряє:
- Точність адреси, на яку надіслано рекомендований лист;
- Дату відправки та строк надходження до поштового відділення;
- Дотримання поштовим листоношею правила особистого вручення повідомлення про надходження листа;
- Спроби вручення листа співробітниками пошти та фіксацію відповідної позначки у бланку ф. 119;
- Причини повернення документа до ТЦК та СП.
Якщо лист повернуто через помилку поштового оператора, невручення повідомлення або з порушенням встановленого порядку, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
Судова практика щодо скасування штрафів у 2025–2026 роках
Судові органи неодноразово скасовували постанови ТЦК та СП у справах, де виявлено процедурні порушення.
Зокрема, Інгульський районний суд міста Миколаєва у справі № 489/4337/25 рішенням від 29 липня 2025 року скасував постанову про накладення штрафу в розмірі 17 000 грн. Громадянин не отримав лист від «Укрпошти», який повернувся до органу військового управління з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Суд зазначив, що орган влади не надав достатніх доказів належного сповіщення та дотримання поштовою службою алгоритму вручення.
У справі № 519/821/25 Південний міський суд Одеської області скасував постанову № 98 від 19 лютого 2025 року про штраф 17 000 грн за частиною 3 статті 210 КУпАП. Суд встановив, що у процесуальному документі не було вказано дати виклику, дати отримання листа, дати проведення перевірки та часу виявлення правопорушення, а також мети виклику. Суд наголосив, що при розгляді справ за частиною 3 статті 210-1 КУпАП застосовуються гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (міжнародного договору про захист прав людини), а обов’язок доказування вини покладається на суб’єкт владних повноважень, при цьому всі сумніви тлумачаться на користь громадянина.
Поважними причинами неприбуття за викликом, які звільняють від штрафу за наявності документального підтвердження протягом 3 днів від призначеної дати, згідно з Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», є:
- Перешкода стихійного характеру або хвороба громадянина;
- Воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили можливості особисто прибути;
- Смерть близького родича (батьків, дружини, чоловіка, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка).
Випадки відмови суду в скасуванні штрафів
За умови дотримання ТЦК та СП і поштовим оператором усіх законодавчих вимог суди залишають адміністративні стягнення в силі.
У справі № 526/131/26 суд відмовив у задоволенні позову про скасування штрафу 17 000 грн за неявку. Відправлення повернулося з позначкою про відсутність адресата, проте процедуру інформування визнано повністю відповідною нормам законодавства.
Аналогічно у справі № 466/12436/24 суд залишив у силі штраф у розмірі 25 500 грн. Виклик надсилався за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а лист повернувся з офіційною відміткою пошти «адресат відсутній». Орган правосуддя дійшов висновку, що сам факт відсутності особи за місцем реєстрації під час доставки не звільняє від обов’язку дотримуватися вимог військового обліку та оновлювати свої персональні дані.
Раніше ми писали про підтримку військових після повернення з полону 2026.