Як повідомляє Міністерство юстиції України, з 1 серпня 2026 року для України набула чинності Конвенція про міжнародний доступ до правосуддя. Вона спрощує звернення громадян по правничу допомогу в інших державах.
Новий механізм стане корисним українцям, яким потрібно захистити свої права у цивільних, сімейних, спадкових, майнових або господарських справах за межами країни. Подати необхідні документи можна через український Мін’юст без самостійного звернення до іноземних державних органів, пише Перший Новинний.
Які можливості отримали українці
Конвенція була укладена в межах Гаазької конференції з міжнародного приватного права. Її головна мета полягає в тому, щоб іноземне громадянство або відсутність місця проживання у країні розгляду справи не ставали підставою для дискримінації під час доступу до правосуддя.
Українці можуть скористатися такими можливостями:
- подати звернення про безоплатну правничу допомогу для участі у судовій справі за кордоном;
- отримати юридичну консультацію відповідно до правил іноземної держави;
- одержати копії окремих судових документів, записів або рішень;
- звернутися щодо виконання рішення про стягнення судових витрат;
- скористатися передбаченими гарантіями під час участі у справі як свідок або експерт;
- передати документи через Міністерство юстиції України.
Конвенція не гарантує автоматичного призначення безоплатного адвоката кожному заявнику. Іноземний компетентний орган оцінюватиме звернення за правилами своєї країни, зокрема перевірятиме фінансовий стан людини та характер судової справи.
Хто може звернутися по допомогу
Механізми Конвенції доступні громадянам держав, для яких вона набула чинності, а також особам, які постійно проживають на території таких країн. В окремих випадках звернутися можуть люди, які раніше мали там постійне місце проживання.
Для українців, які виїхали через війну та зараз перебувають у європейських країнах, це спрощує доступ до місцевої системи правничої допомоги. Заявник отримує її на тих самих умовах, що й громадяни або постійні жителі відповідної держави.
Допомога переважно стосується цивільних і комерційних судових проваджень. Це можуть бути сімейні спори, питання спадщини, майнові конфлікти, трудові справи або претензії, пов’язані з виконанням договорів.
Як подати звернення через Мін’юст
Процедура отримання допомоги складається з кількох послідовних кроків:
- Визначити державу, в якій розглядатиметься справа або необхідно отримати правничу допомогу.
- Перевірити, чи набула Конвенція чинності у відносинах із цією країною.
- Заповнити передбачений Конвенцією формуляр звернення.
- Підготувати документи, які підтверджують обставини справи, вимоги заявника та його фінансовий стан.
- Перекласти звернення і додані документи мовою держави, до якої вони надсилатимуться, або іншою мовою, яку вона офіційно приймає.
- Подати підготовлений пакет до Міністерства юстиції України.
- Дочекатися перевірки документів та їх передання компетентному органу іноземної держави.
- Отримати повідомлення про рішення щодо надання допомоги або запит на додаткові документи.
Мін’юст виконує функції центрального органу, який приймає та надсилає звернення. Остаточне рішення про надання безоплатної правничої допомоги ухвалює компетентна установа тієї країни, де розглядатиметься справа.
Які документи потрібно підготувати
Точний перелік залежить від характеру спору та вимог іноземної держави. Зазвичай заявнику можуть знадобитися:
- заповнений формуляр звернення;
- копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
- підтвердження громадянства чи постійного проживання;
- опис обставин справи та вимог заявника;
- копії договорів, рішень, свідоцтв та інших доказів;
- документи про доходи, майно та фінансовий стан;
- переклади підготовлених документів.
Для документів, які передаються відповідно до процедури Конвенції, не потрібні консульська легалізація або апостиль. Водночас країна отримання може встановлювати власні вимоги до оформлення та засвідчення перекладу.
Якщо у зверненні відсутні необхідні відомості або підтвердження фінансового стану, іноземний орган може запросити додаткові документи. Тому перед поданням варто перевірити вимоги конкретної держави.
У яких країнах діє Конвенція
Разом з Україною учасниками Конвенції є 29 держав. Українці можуть звертатися по передбачену нею допомогу в 28 інших країнах:
- Албанія;
- Білорусь;
- Боснія і Герцеговина;
- Бразилія;
- Болгарія;
- Коста-Рика;
- Хорватія;
- Кіпр;
- Чехія;
- Естонія;
- Фінляндія;
- Франція;
- Казахстан;
- Латвія;
- Литва;
- Люксембург;
- Мальта;
- Чорногорія;
- Нідерланди;
- Північна Македонія;
- Польща;
- Румунія;
- Сербія;
- Словаччина;
- Словенія;
- Іспанія;
- Швеція;
- Швейцарія.
Угорщина до переліку держав, для яких Конвенція набула чинності, не входить. Перед поданням документів варто додатково перевірити актуальний статус країни, оскільки склад учасників може змінюватися.
Яке застереження зробила Україна
Україна залишила за собою право застосовувати принцип взаємності. За його відсутності на українській території може бути відмовлено в допомозі особам, які не є громадянами держави-учасниці, але постійно проживають в одній із таких країн.
Це застереження, зокрема, може стосуватися громадян держави-агресора, які проживають на території учасниці Конвенції. На можливості українців звертатися по допомогу в інших державах така умова безпосередньо не впливає.
Нагадаємо, раніше ми писали про ризики блокування євроінтеграції України у 2026 році та можливі наслідки затягування переговорного процесу надалі.