Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на матеріал «Судово-юридичної газети», після вторгнення РФ переважна більшість законних способів припинити військову службу була скасована.
У 2026 році держава, проте, залишила в законодавстві захисний механізм для тих, чия родинна ситуація унеможливлює подальше несення служби. Цей механізм охоплює п’ять окремих категорій обставин: стан вагітності, потребу в дитячому догляді, опікунські зобов’язання, тяжку інвалідність членів родини, а також загибель або зникнення близьких під час бойових дій.
Вагітність та догляд за дитиною
Три обставини дають військовослужбовицям беззаперечне право залишити службу:
- медично підтверджений стан вагітності;
- фактичне використання відпустки для догляду за дитиною, якій не виповнилося трьох років;
- наявність медичного висновку про те, що дитина віком до шести років потребує постійного домашнього догляду через стан здоров’я.
Підстави, пов’язані з вихованням неповнолітніх
Чинне законодавство визнає право на звільнення в таких ситуаціях:
- подружжя одночасно проходить військову службу, а в сім’ї є неповнолітня дитина до 18 років — за таких умов підставу для звільнення отримує дружина;
- військовослужбовець фінансово забезпечує трьох або більше дітей до 18 років, не маючи при цьому аліментної заборгованості, що перевищує суму виплат за три місяці;
- внаслідок смерті другого з батьків, судового визнання його безвісно відсутнім, позбавлення батьківських прав або іншої юридично підтвердженої причини військовослужбовець виявився єдиною особою, що виховує дитину до 18 років.
Опіка, усиновлення та виховання дітей
Звільнення зі служби передбачене також для військовослужбовців, які:
- в установленому законом порядку усиновили дитину-сироту або дитину без батьківського піклування віком до 18 років;
- набули офіційного статусу опікуна, піклувальника, прийомного батька або батька-вихователя;
- без участі другого з батьків виховують дитину з інвалідністю, якій не виповнилося 18 років;
- несуть повне матеріальне утримання повнолітньої дитини з інвалідністю I або II групи;
- виховують дитину, що страждає на тяжкі захворювання або перебуває в стані, що потребує тривалого лікування, — зокрема:
- злоякісні пухлини та онкогематологічні захворювання;
- дитячий церебральний параліч;
- інсулінозалежний цукровий діабет I типу;
- органічне ураження центральної нервової системи тяжкого ступеня;
- стан, що вимагає трансплантації органів або паліативного супроводу, — за умови що статус особи з інвалідністю дитині не присвоєно та поряд немає жодної іншої дієздатної особи з юридичним обов’язком утримання.
Догляд за членами сім’ї
Окрема категорія підстав стосується військовослужбовців, які є єдиними, хто може забезпечити систематичний догляд за тяжко хворим або недієздатним членом родини.
Право на звільнення виникає, якщо така особа є:
- чоловіком або дружиною з інвалідністю I чи II групи;
- чоловіком або дружиною з інвалідністю III групи, встановленою внаслідок злоякісного новоутворення, хірургічного видалення або втрати кінцівки, важкого психічного розладу чи паралічу;
- батьком або матір’ю військовослужбовця чи його чоловіка або дружини з інвалідністю I або II групи — за умови документально підтвердженої відсутності будь-якого іншого родича першого або другого ступеня споріднення, здатного здійснювати догляд;
- особою, визнаною судом повністю недієздатною, щодо якої оформлено законну опіку;
- родичем другого ступеня споріднення з інвалідністю I або II групи — якщо жоден інший член родини не в змозі взяти на себе відповідні обов’язки.
Загибель або безвісне зникнення близьких
Дві підстави в цій категорії пов’язані безпосередньо з наслідками війни:
- близькі родичі військовослужбовця полягли або були визнані безвісно відсутніми під час участі в АТО, операції Об’єднаних сил або в ході відбиття збройної агресії проти України;
- родич удостоєний посмертного звання Героя України за безпосередню участь у Революції Гідності.
Як розпочати процедуру звільнення
Ключовим документом є письмовий рапорт на ім’я командира, до якого додається повний пакет підтвердних матеріалів.
У тексті рапорту обов’язково відображаються три позиції:
- норма закону, що є підставою для звільнення, із точним формулюванням обставини;
- однозначна позиція військовослужбовця щодо готовності або відмови продовжувати службу у складі військового резерву ЗСУ за наявною військово-обліковою спеціальністю;
- повна офіційна назва територіального центру комплектування та соціальної підтримки, якому передається особова справа.
Документи, що додаються до рапорту
Конкретний перелік документів визначається підставою для звільнення. Загальний список охоплює:
- свідоцтва про народження дітей;
- медичні довідки та висновки лікарів-спеціалістів;
- висновок лікарсько-консультативної комісії;
- медичний документ про встановлену інвалідність дитини;
- медичний висновок, що фіксує вагітність або підтверджує факт пологів;
- довідки та посвідчення, що засвідчують групу інвалідності члена сім’ї;
- судове рішення або рішення органів опіки та піклування.
Терміни та результати розгляду
Командир не має права відкладати розгляд рапорту — законодавство відводить на це рівно 48 годин із моменту подання документа.
Після завершення розгляду видається наказ одного з двох видів:
- наказ про звільнення з військової служби;
- наказ про відмову у звільненні з обов’язковим письмовим викладом мотивів прийнятого рішення.
Як оскаржити відмову
Отримавши відмову, військовослужбовець може діяти за одним із двох напрямів:
- у досудовому порядку — через подання аргументованої скарги вищому командуванню, до оперативного командування, Генерального штабу ЗСУ або Міністерства оборони України;
- у судовому порядку — через звернення з адміністративним позовом до окружного адміністративного суду за місцем проходження служби або реєстрації позивача.
Раніше ми писали про те, чи підлягає мобілізації опікун особи з інвалідністю в Україні у 2026 році.