Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на джерела видання The Telegraph, група впливових держав Північноатлантичного альянсу, до якої увійшли Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада, зупинила пропозицію генерального секретаря Марка Рютте. Ініціатива полягала в тому, щоб кожен член організації спрямовував 0,25% свого ВВП на військову допомогу Україні.
Причини відхилення ініціативи
Марк Рютте визнав неможливість реалізації плану через відсутність одностайної підтримки, хоча мав намір затвердити його під час майбутнього саміту в Анкарі. Ключовим механізмом ухвалення рішень в НАТО є консенсус, якого не вдалося досягти через опозицію з боку Лондона, Парижа, Мадрида, Рима та Оттави.
Інсайдери в Альянсі повідомляють, що згадані держави «не в захваті від цієї ідеї». Водночас щонайменше сім країн, включаючи Нідерланди, Польщу, а також країни Балтії та Скандинавії, підтримали пропозицію, оскільки вони вже перевищують вказаний поріг витрат.
Фінансовий контекст та критика внесків
Ситуація стала особливо чутливою для Великої Британії, яка опинилася під подвійним ударом:
- Військовий внесок Лондона є одним з найбільших, проте у відносному вимірі він становить близько 0,1% ВВП.
- Репутацію уряду похитнуло схвалення винятків для закупівель пального, яке виготовили «із російської сировини у третіх країнах».
Основна критика партнерів зосереджена на Франції, Італії, Іспанії та Канаді, чиї оборонні інвестиції в Україну суттєво не відповідають реальним можливостям їхніх національних економік. Згідно з аналітикою Кільського інституту, лише Нідерланди, Польща та північнобалтійський регіон стабільно виділяють підтримку на рівні 0,25% ВВП або вище.
Позиція керівництва Альянсу
Рютте неодноразово наголошував, що допомога Україні «не розподілена рівномірно в межах НАТО». Генсек переконаний, що чимало держав «витрачає недостатньо, коли йдеться» про безпеку України. Очільник Альянсу постійно підкреслює необхідність для Європи взяти на себе відповідальність за підтримку Києва, мінімізуючи залежність від допомоги США.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон також висловив сподівання, що держави, які «так гарно відгукуються про Україну», почнуть підкріплювати ці заяви «реальними грошима».
Історична довідка
Дискусія щодо фінансових зобов’язань триває давно:
- У грудні 2025 року Денис Шмигаль, обіймаючи посаду міністра оборони України, під час зустрічі у форматі «Рамштайн» ініціював спрямування 0,25% ВВП на оборонні потреби України. Тоді цю пропозицію підтримали лише Естонія, Латвія та Литва.
- 22 травня 2026 року Рютте виніс на розгляд союзників пропозицію Естонії щодо запровадження довгострокового зобов’язання надавати військову підтримку Україні на рівні 0,25% ВВП, проте, як свідчать події, вона не знайшла достатнього відгуку серед провідних гравців Альянсу.
Раніше ми писали про те, що Україна отримає додаткове фінансування у рамках програми PURL.