Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на видання The New York Times, запланована на 13–15 травня зустріч президента США Дональда Трампа та лідера КНР Сі Цзіньпіна в Пекіні, судячи з усього, проходитиме на тлі критичного загострення відносин.
Попри дипломатичну риторику про стабільність, обидві держави планують всеосяжну «фінансову битву»: поки лідери готуються до офіційних переговорів, їхні уряди активно вдосконалюють інструментарій для завдання максимальних збитків економіці опонента.
Ознаки підготовки до глобальної економічної війни
Згідно з аналітичними даними, підготовка до конфлікту між США та КНР виходить за межі звичайної торговельної конкуренції та набуває рис системного протистояння:
- Формування «юридичного арсеналу»: Пекін трансформував свої методи від символічних протестів до агресивного правозастосування, запровадивши повноваження для допитів працівників іноземних фірм та заборони на виїзд топменеджерів.
- Технологічна мілітаризація ресурсів: ресурси більше не розглядаються як товар, вони стали важелями тиску. США обмежують доступ до напівпровідників, а КНР — до рідкісноземельних елементів, необхідних для оборонної промисловості.
- Логістична переорієнтація: активне виведення західних виробництв із території КНР (de-risking) та створення Пекіном альтернативних коридорів, що не контролюються Вашингтоном.
- Пріоритет національної безпеки: торговельні питання більше не обговорюються в контексті прибутку; будь-яка економічна взаємодія тепер розглядається крізь призму стратегічного виживання держави.
Перехід Пекіна до агресивної юридичної стратегії
Влада Китаю продемонструвала готовність до відкритої ескалації, відмовившись від переважно символічних контрзаходів минулих років.
Пекін системно застосовує «юридичну зброю», що проявляється у наступних діях:
- Блокування стратегічних угод: КНР заборонила компанії Meta придбання перспективного стартапу у сфері штучного інтелекту.
- Покарання за перенесення потужностей: запроваджено правила, що передбачають санкції проти іноземних фірм за участь у західних ініціативах із виведення виробництва за межі Китаю.
- Розширення повноважень регуляторів: у квітні 2026 року китайські контролюючі органи отримали право розслідувати корпоративну документацію та забороняти керівникам виїзд із країни, якщо їх підозрюють у сприянні перенесенню ланцюгів постачання до Мексики чи В’єтнаму.
Справа PVH та безвихідне становище міжнародного бізнесу
Яскравим прикладом нової репресивної політики стало розслідування щодо корпорації PVH, яка володіє брендами Calvin Klein та Tommy Hilfiger. Через відмову від використання бавовни із Сіньцзяну — де, за підозрою США, застосовується примусова праця — Китай звинуватив компанію у дискримінації. Корпорацію внесли до списку ненадійних організацій, що створює для бізнесу критичну дилему: порушити законодавство США або закон КНР, ризикуючи активами та особистою свободою керівництва.
Тарифні війни та санкційний тиск
Різке загострення відбулося після того, як Вашингтон підвищив митні тарифи до 145% та запровадив додаткові збори для китайських морських суден.
Відповідь Пекіна була «дзеркальною» та жорсткою:
- Ігнорування обмежень: після запровадження американських санкцій проти 5 нафтопереробних заводів Китаю (зокрема гіганта Hengli) через їхні зв’язки з Іраном, Пекін офіційно наказав своїм компаніям не виконувати ці заборони.
- Ідеологічне обґрунтування: державне видання «Женьмінь жибао» назвало такі дії практичним застосуванням права проти американської гегемонії.
Технологічне стримування та ланцюги постачання
Обидві наддержави використовують критично важливі ресурси як важелі впливу на опонента:
- Стратегія США: Вашингтон послідовно обмежує доступ Китаю до передових напівпровідників, спеціалізованих хімікатів та високотехнологічного обладнання.
- Стратегія Китаю: Пекін обмежує експорт рідкісноземельних елементів, необхідних для сучасної електроніки, та використовує державні субсидії для підтримки власного виробництва, намагаючись компенсувати внутрішню кризу на ринку нерухомості.
Експерти попереджають, що світ наближається до межі, коли дотримання нейтралітету стане неможливим для більшості держав та великих корпорацій. Успіх перемовин Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа залежатиме від здатності встановити хоча б мінімальні обмеження на використання економічної зброї, яка вже почала руйнувати глобальні логістичні ланцюги. Пекін тепер розглядатиме торговельний протекціонізм Вашингтона не як тимчасові труднощі, а як довгострокову загрозу національній безпеці.
Раніше ми писали про те, що майже 60% американців не підтримують політику Трампа.