Як пише «Перший Новинний» із посиланням на видання «Дзеркало Тижня», в офіційній комунікації щодо підозри екскерівникові Офісу президента України (ОПУ) Андрію Єрмаку, Національне антикорупційне бюро оприлюднило документ, у якому було викладено покроковий план щодо виведення маєтків «Династії» з-під арешту та конфіскації.
Передісторія
11 травня, через пів року після початку публічної частини операції «Мідас», Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили очільнику ОПУ Андрію Єрмаку про підозру у відмиванні майна, одержаного злочинним шляхом (відповідно до частини 3 статті 209 Кримінального кодексу України). Епізод стосується будівництва закритого котеджного містечка під умовною назвою «Династія» в Козині Київської області. За даними слідства, загальна сума відмитих коштів становить понад 460 млн грн, отриманих, серед іншого, від корупційних схем у державній компанії «Енергоатом».
За даними, внесеними у судовий реєстр, придбання земельної ділянки під котеджне містечко у 2019 році стало предметом окремого провадження НАБУ у зв’язку з ознаками можливих корупційних дій місцевих посадовців. Землю з кадастровим номером 3223155400:04:006:0028 і площею 4,2491 га територіальна громада Козина продала за ціною 9 008 092 грн на підставі експертної оцінки у 8 758 275 грн. Її мінімальна ринкова вартість на той момент оцінюється слідством у 43 246 120 грн, а максимальна — у 180 193 690 грн.
У схеми «Династія» простежуються три послідовні етапи:
- Корупційне придбання земельної ділянки у 2018–2019 роках із заниженою оцінкою;
- Легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом, за допомогою будівництва нерухомості у 2019–2025 роках;
- Спроба «очистити» актив від ризику арешту та конфіскації у 2025 році шляхом серії фіктивних угод із непов’язаними юридичними особами та штучного створення боргових зобов’язань.
Україна має інтегрувати положення Директиви (ЄС) 2024/1260 в національне законодавство до другого кварталу 2027 року, що передбачено «Дорожньою картою» з питань верховенства права.
Що відбувалося з активами
Майно було записане на ланцюжок осіб і компаній, які ззовні виглядали незалежними одна від одної.
Хронологія процесу за матеріалами з реєстру судових рішень:
- 2012 рік. Купується база відпочинку «Сонячна» в Козині через ТОВ «Блум Девелопмент» за 2,47 млн грн. Земля під базою орендована у сільради.
- 2018 рік. Створюється кооператив «ЖБК «Сонячний берег»» для будівництва житла. Серед засновників три особи: дві довірені, третя стає головою. Олексій Чернишов, якого НАБУ вважає організатором цієї схеми, у складі не з’являється. Кооператив отримує землю в суборенду.
- 2019 рік. Чернишов з’являється в документах як співзасновник ТОВ «Блум Девелопмент», але передає свою частку дружині. Землю викупили у сільради у власність «Блум Девелопменту» за 9 млн грн.
- 2019 рік (кінець року). Чернишов надає кооперативу позику в розмірі 3,6 млн грн, що зафіксовано в ухвалі Вищого антикорупційного суду.
- 2020–2025 роки. Будівництво «Династії». Дружина керує процесом, а Чернишов через довірених осіб і 6 виданих довіреностей зберігає контроль.
- 29 серпня 2023 року. Дружина виходить зі складу учасників «Блум Девелопмент». Єдиним власником залишається довірена особа.
На момент, коли Бюро відкрило кримінальну справу щодо Чернишова, маєтки та земля належали компанії, власником якої значилася людина, з ним не пов’язана.
Що пропонував план «очищення активу»
Після оприлюднення матеріалів розслідування Bihus.info та ініціювання початку слідчих дій НАБУ виник план дій, спрямований на уникнення арешту та подальшої конфіскації об’єктів шляхом послідовного укладання низки договорів та проведення реєстраційних дій.
Крок 1. «Продати землю своїм через позику»
Запропоновано створити нову компанію під умовною назвою «Інвестор», яка мала виглядати повністю не пов’язаною з Чернишовим (на відміну від ТОВ «Блум Девелопмент»). Цей «Інвестор» купує землю у ТОВ «Блум Девелопмент» на підставі договору купівлі-продажу. Гроші на покупку оформлюються як позика, яку «Інвестору» надає інша підконтрольна компанія або банк. На цю землю одразу накладається обтяження у вигляді договору іпотеки на користь того, хто видав позику. Купівля оформлюється як комерційна операція, а іпотека створює умови, за яких кредитор виступає третьою стороною у разі спроб державних органів повернути актив.
Крок 2. Занизити вартість маєтків
У документі зазначено потребу наблизити вартість об’єкта незавершеного будівництва до підтвердженого фінансування. Реальна вартість одного маєтку, за даними НАБУ і САП, становить майже 2 млн дол., але офіційно через ЖБК «Сонячний берег» пройшло приблизно 10% від реальних витрат. План передбачав залучення оцінювача, який мав зафіксувати занижену ціну в офіційних документах.
Крок 3. Продати маєтки як купу матеріалів
Об’єкти в Козині на момент операцій не були зареєстровані як завершена нерухомість і існували як об’єкти незавершеного будівництва. План передбачав укладання договорів їх продажу «Інвестору» не як будівель, а як набору будматеріалів за заниженою вартістю з кроку 2. Об’єкти проводяться по бухгалтерії «Інвестора» до моменту отримання ухвали про арешт майна попереднього власника.
Крок 4. Зареєструвати на «Інвестора» як свою власність
«Інвестор» здійснює юридичне оформлення маєтків у Державному реєстрі речових прав на себе. Ця реєстраційна дія закріплює активи як нові об’єкти нерухомості, що нібито були зведені новим власником із куплених матеріалів на власній землі, що повністю приховує зв’язок із попередніми фігурантами.
Крок 5. Продати ще раз — усе відкрито
«Інвестор» укладає фінальний договір купівлі-продажу комплексу через електронну торгову платформу СЕТАМ із компанією під умовною назвою «Девелопер», яка також не пов’язана з Чернишовим. Відповідно до вимог статті 96-2 КК України, до добросовісного набувача спеціальна конфіскація не застосовується взагалі. Після цього «Девелопер» добудовує маєтки, вводить їх в експлуатацію і продає кінцевим покупцям.
Уразливі місця конфіскаційного режиму, на які опирався план
Укладання договорів іпотеки на користь позикодавця, штучне заниження оцінки, продаж об’єктів під виглядом будматеріалів та подальший перепродаж через електронні торги спрямовані на створення юридичного статусу, за якого конфіскація є ускладненою. Стаття 96-2 КК України дозволяє конфіскувати майно у третьої особи лише в тому разі, якщо доведено, що вона «знала або могла знати» про його злочинне походження.
Директива (ЄС) 2024/1260 дозволяє суду конфіскувати майно, виходячи з його непропорційності законним доходам та відсутності правдоподібного законного джерела. Захист добросовісного набувача при цьому забезпечується через процесуальні гарантії — право на адвоката, доступ до матеріалів справи, право бути почутим у суді та оскаржити рішення про конфіскацію, передбачені статтею 24 Директиви.
У «Дорожній карті» з питань верховенства права Україна взяла на себе зобов’язання провести імплементацію Директиви до другого кварталу 2027 року. Подальший статус об’єктів «Династії» у разі доведення їхнього будівництва на кошти злочинного походження визначатиметься судом.
Раніше ми писали про те, хто вніс гроші на заставу за Єрмака.