Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на матеріал The Telegraph, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер ініціював послаблення санкційного тиску на РФ, відкривши шлях для надходження дизельного та авіаційного пального, виготовлених із російської нафти в третіх країнах.
Попри заяви уряду Британії, що цей захід є лише «прелюдією до цілого ряду» запровадження жорстких обмежень проти Кремля, як-от нових заборон на ввезення скрапленого природного газу з РФ, фахівці вбачають у такому рішенні ознаку системної кризи. Гостра потреба імпорту, зумовлена намаганням уникнути літнього дефіциту через блокування Ормузької протоки, яскраво «підсвітила» вразливість Британії у сферах нафтоперероблювання та зберігання стратегічних енергоресурсів.
Ризики залежності від постачання з РФ
Британія залишається найбільшим нетто-імпортером авіаційного пального в Європі. Через цю залежність держава стає надзвичайно чутливою до збоїв у логістичних ланцюжках. Особливу небезпеку становлять геополітичні конфлікти (зокрема, війна США та Ізраїлю проти Ірану), здатні перекрити ключові морські шляхи, якими транспортуються енергоносії.
На думку експертів, Лондону варто було б розширювати внутрішні видобувні потужності та збільшувати стратегічні сховища для протидії «майбутнім шокам». Натомість Британія дотримується графіка «точно у строк», що мінімізує поточні витрати, але позбавляє цю державу захисту: наявних резервів пального вистачить лише на один місяць.
Деградація нафтопереробного сектору
За останні десятиліття галузь у Британії суттєво занепала. Якщо у 1970-х роках на території держави працювало 18 заводів, то після закриття двох об’єктів у 2025 році функціонує всього чотири. Це падіння є значно стрімкішим, ніж у Франції чи Німеччині.
Основними чинниками такої ситуації є:
- Тиск екологічних податків, що спричиняють «підштовхування» вгору цін на електроенергію, роблячи британський ресурс дорожчим за імпортний.
- Відмова британської влади від субсидування переробних підприємств, що зробило їхню роботу збитковою та змусило власників закрити виробничі потужності.
Енергетична політика та майбутні виклики/наслідки для Британії
Журналісти характеризують стратегію британського кабінету як таку, що демонструє ознаки «абсурдності ширшої енергетичної» політики. Замість фактичної заборони на розширення видобутку власного «чорного золота», британська влада мала б зосередитися на видачі нових ліцензій для розробки родовищ нафти та газу в Північному морі. Також критично важливо скасувати нормативні акти, що обмежують енергомісткі виробництва, через які в останні роки змушена була припинити діяльність значна кількість підприємств.
В умовах глобальної нестабільності Британії необхідно оперативно зміцнювати власну стійкість, інакше вимушений крок Стармера щодо пом’якшення обмежень проти російської сировини стане лише початком масштабніших економічних проблем.
Раніше ми писали про те, що Стармер добровільно піде у відставку з посади прем’єра Британії.