Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на матеріал «ТСН», звичні формули обчислення пенсійного забезпечення в Україні відходять у минуле. Відповідно до нового урядового проєкту, фінансове забезпечення громадян похилого віку буде чітко розподілено на два автономні елементи: гарантований державою соціальний базис та накопичувальні бали, що безпосередньо залежать від обсягу сплачених податкових відрахувань.
Пенсійна реформа, анонсована виконавчою владою, знову опинилася в епіцентрі активних суспільно-політичних дискусій. Кабінет Міністрів України презентував Верховній Раді оновлену концепцію майбутніх законодавчих змін. Парламент надав урядовцям рівно місяць для фінального доопрацювання нормативного акта, і цей термін добігає кінця. Про головні суперечності, специфіку бальної моделі та наявність грошей в оборонному бюджеті розповів голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні, відомий економіст Андрій Забловський.
Два основних елементи нової системи: база і бали
За словами економіста, ключова мета запланованих перетворень — повністю ліквідувати нинішню заплутану та несправедливу систему нарахувань. Сьогодні громадяни, які мали ідентичний стаж та аналогічний рівень заробітної плати відносно середнього по країні, але вийшли на заслужений відпочинок із різницею у 10–15 років, отримують суттєво відмінні виплати. Раніше призначені пенсії фактично залишалися замороженими через застарілі коефіцієнти.
Нова фінансова архітектура ділить виплату на дві чіткі частини:
- Базова (солідарна) частина: Це фіксована грошова сума, яку державні інституції гарантують кожному громадянину за наявності повного страхового стажу (35 років для чоловіків та 30 років для жіночої частини населення). Вона призначається незалежно від колишнього роду діяльності та покликана захистити особу від бідності, оскільки орієнтована на фактичний прожитковий мінімум.
- Страхова (бальна) частина: Це суто індивідуальна надбавка. Її розмір напряму залежатиме від тривалості трудової діяльності та загального обсягу Єдиного соціального внеску (ЄСВ), перерахованого роботодавцем до бюджету Пенсійного фонду України (ПФУ).
Суть бальної системи та ретроспективний перерахунок
Головний сенс бального алгоритму полягає в автоматичному коригуванні виплат відповідно до інфляційних процесів. Якщо працівник отримував легальну заробітну плату на рівні середньої по країні, за кожен відпрацьований місяць йому нараховуватимуть 10 балів. За умови доходу вдвічі вищого за середній показник — нарахують 20 балів, а за працю на рівні встановленого державою мінімуму — лише 3,5 бала.
Щороку уряд під час затвердження Державного бюджету фіксуватиме актуальну фінансову вартість одного бала. Загальна кількість накопичених за життя балів множитиметься на поточну вартість одиниці, що дозволить автоматично підтягнути виплати тих, хто завершив трудову діяльність багато років тому, до сучасних економічних реалій. Для теперішніх пенсіонерів уряд проведе ретроспективний перерахунок за аналогічною логікою, трансформувавши їхній колишній дохід у бали.
Головне завдання Кабінету Міністрів — забезпечити коефіцієнт заміщення колишнього заробітку на рівні 40%. Наразі цей показник є критично низьким і становить усього 20–25%. Для громадянина із середньою зарплатою, яка у 2026 році з урахуванням специфіки оподаткування фізичних осіб — підприємців становить близько 23 200 гривень, розрахункова пенсія має досягати орієнтовно 9280 гривень.
Протиріччя цифр: позиція Кабміну проти позиції народних депутатів
Андрій Забловський пояснив, що головна лінія конфлікту між урядовими структурами та профільним комітетом Верховної Ради пролягає навколо конкретного розміру гарантованої базової виплати. Кабмін у своїй концепції запропонував зафіксувати базову суму на рівні 6000 гривень для осіб із повним стажем (наразі вона становить 3458 гривень). Особи з меншим стажем отримуватимуть виплату пропорційно відпрацьованим рокам, не чекаючи досягнення 63 чи 65 років. Наприклад, за наявності 20 років стажу сума становитиме 3428 гривень. Уже чинні нарахування не зменшуватимуться, оскільки це прямо заборонено нормами Конституції України.
Зі свого боку голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев висловив сувору критику урядового плану, назвавши пропозицію у 6000 гривень неповним рішенням. Позиція парламентського комітету ґрунтується на чинному законодавстві, згідно з яким Міністерство соціальної політики зобов’язане щомісячно розраховувати фактичний прожитковий мінімум на основі реальних споживчих цін від Держстату. Станом на літо 2026 року цей реальний показник для непрацездатних осіб становить близько 7300 гривень. Тому законодавці наполягають на прив’язці саме до цієї динамічної суми. При цьому представники парламенту запевняють, що підвищення загального пенсійного віку народні депутати не підтримають.
- Математика перерахунку: хто виграє, а хто програє
У разі досягнення компромісу та набуття законом чинності, отримувачі виплат розділяться на три категорії:
- Громадяни з мінімальними виплатами: Особи, які зараз отримують від 3406 до 3458 гривень, відчують вагоме фінансове зростання. Їхнє забезпечення буде примусово підняте до затвердженого базового рівня (6000 або 7300 гривень).
- Умовний середній клас: Громадяни, які наразі мають нарахування в районі 7300 гривень завдяки тривалому стажу та солідній зарплаті. Вони отримуватимуть гарантовану базу плюс значну надбавку за бали. За попередніми розрахунками, їхні виплати зростуть до 9500–11000 гривень.
- «Пенсійна еліта»: Найбільших обмежень зазнають ті, хто розраховував на максимальні суми. Чинне обмеження у 10 прожиткових мінімумів (25 950 гривень) буде скасовано. Високі пенсії перерахують за балами, але оскільки сплата ЄСВ має чітку верхню межу (максимум із 15 мінімальних зарплат, що становить 129 705 гривень), на доходи вище цієї суми бали просто не нараховуються. Уже призначені великі виплати збережуться, але припинять автоматично зростати разом із мінімальними.
Де знайти кошти на фінансування реформи в умовах воєнного стану
Найскладнішим питанням залишається джерело покриття додаткових видатків, оскільки всі внутрішні доходи держави спрямовуються виключно на сектор оборони, а соціальні зобов’язання повністю фінансуються за рахунок міжнародних донорів. Забловський наголошує, що єдиним виходом для Ради та Кабміну є масштабна детінізація ринку праці. Бальна система має стати фінансовим стимулом, адже працівник у власному кабінеті ПФУ наочно бачитиме, що неофіційна заробітна плата принесе йому мінімальну кількість балів на старість.
Проте економіст скептично оцінює потенціал реформи, оскільки зараз в Україні сплачують ЄСВ лише 9,5 млн найманих працівників, тоді як кількість пенсіонерів досягає 10,05 млн осіб. Це співвідношення є критичним. Крім того, поза дієвими стимулами реформи залишаються дві інші великі групи громадян: 2,2 млн фізичних осіб — підприємців, які переважно законно сплачують мінімальний внесок (1902 гривні на місяць), та від 2 до 3 млн самозанятих осіб та фрілансерів, які взагалі перебувають у «сірій зоні» і у майбутньому зможуть претендувати лише на мінімальну держдопомогу.
Експерт також назвав утопією чергові урядові декларації щодо запуску накопичувального рівня пенсійного забезпечення у 2026–2027 роках. В умовах високої інфляції та повної відсутності внутрішнього фондового ринку накопичені кошти громадян не буде куди надійно інвестувати, крім облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). На думку Забловського, реальний запуск накопичувальної системи гарантовано відкладається до моменту повного скасування чи завершення воєнного стану в Україні, а подальша доля самого законопроєкту у Верховній Раді залишається невизначеною.
Раніше ми писали про пенсійні виплати військових за вислугу років у 2026 році.