Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на результати глобального дослідження End of Year Survey, яке на території нашої держави провела соціологічна група «Рейтинг», більшість громадян демонструють високий рівень упевненості у власному професійному майбутньому.
Згідно з отриманими даними, лише 30% осіб, які мають роботу, висловили певну стурбованість через імовірну заміну людської праці алгоритмами штучного інтелекту (ШІ). Водночас 69% респондентів чітко заявили, що не вважають цифровізацію серйозною загрозою для своєї зайнятості.
Різниця у сприйнятті ризиків серед найманих працівників та самозайнятих
Аналіз результатів опитування показав суттєву відмінність у поглядах залежно від форми працевлаштування громадян. Наймані працівники виявилися більш вразливими до думок про конкуренцію з технологіями, ніж представники малого бізнесу чи фрілансери.
Статистичні показники «занепокоєння»:
- Найманий персонал: серед цієї категорії рівень тривожності становить 32%.
- Самозайняті особи: лише 19% таких українців переживають через потенційний вплив нейромереж на їхню діяльність.
Примітно, що саме самозайняті громадяни демонструють найвищий ступінь емоційної стабільності щодо технологічного прогресу на ринку праці. Майже 78% із них не хвилюються через можливу появу автоматизованих конкурентів, а 60% опитаних наголосили, що це питання їх взагалі не турбує.
Вплив штучного інтелекту на безробітних та кар’єрні перспективи
Найвищий рівень песимізму зафіксовано серед українців, які на момент проведення дослідження тимчасово не мали постійного місця роботи. У цій групі 40% респондентів побоюються, що стрімкий розвиток цифрових інструментів може значно ускладнити процес майбутнього працевлаштування або негативно вплинути на подальше кар’єрне зростання. Така позиція зумовлена страхом перед підвищенням вимог до кваліфікації кадрів.
Позиція України на міжнародній арені
У рамках глобального порівняння результати дослідження свідчать про досить специфічне ставлення українського суспільства до інновацій. Україна офіційно увійшла до переліку 10 європейських держав, жителі яких найменше переймаються можливістю витіснення людей штучним інтелектом із професійної сфери.
До списку країн із подібним рівнем «технологічного спокою» також потрапили:
- Держави Північної Європи;
- Естонія та Латвія;
- Хорватія;
- Німеччина;
- Нідерланди.
Такий показник може свідчити як про високий рівень адаптивності українців до змін, так і про зосередженість суспільства на більш актуальних викликах, пов’язаних із безпекою та економічною стабільністю. Проте загальна тенденція вказує на те, що український ринок праці наразі сприймає цифрову трансформацію скоріше як інструмент, аніж як пряму загрозу існуванню звичних професій.
Раніше ми писали про те, чому звичайна школа програє дистанційній у битві за увагу дитини.