Як пише «Перший Новинний» із посиланням на результати соціологічного дослідження компанії Gremi Personal, відкритий польськомовний медіапростір у липні (порівняно із червнем) продемонстрував деескалацію негативної риторики, спрямованої на громадян України. Водночас це не означає, що загрози для наших співвітчизників повністю зникли.
Динаміка змін у цифровому середовищі
За даними моніторингу, у липні в польськомовному сегменті платформ Facebook, X, TikTok, YouTube та Instagram зменшилася частка найбільш агресивного контенту.
Зокрема, фахівці виявили скорочення кількості публікацій, що містять:
- Прямі етнічні образи та дегуманізацію українців — вживання зневажливих ярликів («паразити», «ворони»), порівняння біженців із шкідниками або використання образливих викривлень назви нації;
- Узагальнювальні звинувачення — поширення тез про те, що всі українці є «злочинцями» або «утриманцями», на основі поодиноких побутових конфліктів чи ДТП за участю іноземців;
- Заклики до обмеження прав — вимоги скасувати виплати за програмою «800+», заборонити доступ до медичної системи, не здавати житло в оренду або депортувати всіх українських чоловіків;
- Виправдання фізичного насильства — схвальні коментарі під новинами про бійки за участю підлітків або заклики «навести лад силовим шляхом».
Поряд із цим помітно зросла частка контрмовлення: місцеві користувачі, представники громадських організацій та посадовці частіше засуджували напади на іноземців, захищали українські сім’ї й відмовлялися підтримувати «мову ворожнечі».
Деталі поліцейської статистики та реальні загрози
Попри позитивні зрушення на онлайн-майданчиках, фактичне становище із безпекою залишається складним. За даними Головного управління поліції Польщі, за перше півріччя 2026 року українці подали 180 заяв про ймовірні правопорушення на ґрунті ненависті. Це більш ніж на 30% перевищує показник аналогічного періоду 2025 року.
Основна маса звернень стосується трьох категорій правопорушень:
- Вербальні погрози та публічні образи за національною ознакою на вулицях або в транспорті;
- Псування майна (пошкодження автомобілів з українськими номерами, нанесення ксенофобських написів на двері житла);
- Фізичні напади та побутові бійки, спровоковані національною упередженістю.
Експерти наголошують, що наведена статистика відображає саме кількість первинних звернень до правоохоронних органів, а не 180 підтверджених судовими вироками злочинів. Зростання заяв свідчить про наявність випадків агресії та про готовність потерпілих відстоювати свої права в юридичній площині. Проте наявні цифри підтверджують: спад напруги у Мережі поки що не зумовив покращення ситуації у реальному житті. Раніше ми писали про те, що Чехія відмовлятиме у тимчасовому захисті українцям призовного віку.