Як інформує «Перший Новинний» з посиланням на матеріал «Главкому», адвокат Дмитро Бузанов звернув увагу на набрання чинності оновленими правилами бронювання військовозобов’язаних працівників в Україні з 1 червня.
Контекст реформи
Постанова Кабінету міністрів № 76 про оновлені правила бронювання військовозобов’язаних працівників покликана суттєво посилити контроль за наданням відстрочок від мобілізації та кардинально змінити підходи до формування списків і розрахунку квот на підприємствах.
У рамках постанови уряд:
- підвищив мінімальний зарплатний поріг для кандидатів на відстрочку;
- переглянув механізм визначення критично важливих підприємств;
- встановив нові обмеження для працівників-сумісників.
Вже зараз нововведення викликають серйозне занепокоєння в бізнес-середовищі та серед провідних юристів країни. Найбільше запитань наразі пов’язано зі статусом працівників, зайнятих одночасно на кількох місцях роботи. Видання детально з’ясовувало, які саме зміни очікують українські компанії, яким чином нові обмеження вплинуть на ринок праці та чому реформа ризикує загрузнути у бюрократичних процедурах.
Головна правова прогалина постанови № 76
Ключовим юридичним і технічним уразливим місцем нової постанови Кабінету міністрів № 76 стало питання обліку осіб, які працюють на кількох посадах одночасно. Документ закріплює принцип: кожен військовозобов’язаний «враховується за одним місцем» роботи.
Однак конкретного механізму реалізації цього принципу постанова не визначає — не встановлено:
- відповідальної сторони за вибір єдиного місця обліку;
- строків виконання цієї процедури;
- критеріїв, на підставі яких має здійснюватися вибір.
Фактично норма проголошена, але інструменту її застосування не створено.
Адвокат Дмитро Бузанов зазначає: логіка трудового законодавства передбачає врахування працівника за основним трудовим договором, проте відсутність прямої норми у тексті постанови створює небезпечний правовий прецедент. Якщо два підприємства одночасно подадуть заявку на бронювання одного й того самого сумісника через портал «Дія», система технічно здатна прийняти «обидва подання». Що відбуватиметься з правовим статусом такого працівника далі — документ не регулює, а відповідь на це питання залишається відкритою навіть для фахівців у галузі трудового права.
Права вже заброньованих працівників-сумісників
Для тих, хто вже має офіційне право на відстрочку, адвокат Дмитро Бузанов надає важливе юридичне роз’яснення: сам факт зайнятості на додатковому місці роботи не є підставою для скасування наявного статусу бронювання. Перелік підстав для анулювання відстрочки у постанові є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
До нього входять:
- звільнення з посади;
- зупинення дії поточного трудового договору;
- втрата підприємством статусу критично важливого для економіки;
- закінчення встановленого строку відстрочки.
Сумісництво як окрема підстава для анулювання бронювання у цьому переліку відсутнє. Це означає, що вже заброньований працівник не втрачає свій захищений статус лише через те, що паралельно виконує обов’язки на іншому підприємстві.
Нові обмеження для роботодавців
Попри юридичний захист вже заброньованих працівників, становище роботодавців суттєво ускладнюється. До набрання чинності постановою № 76 підприємства мали можливість фактично «розширювати» власні квоти, включаючи працівників-сумісників до загального ліміту бронювання і таким чином утримуючи потрібних фахівців у штаті.
Тепер бізнес зіштовхується з низкою нових обмежень:
- працівника-сумісника можливість «розширення» квот за рахунок сумісників фактично скасовується;
- підприємства позбавляються гнучкого інструменту кадрового захисту, яким активно користувалися раніше.
Три системні ризики реформи та нереалістичні строки погодження
Аналізуючи урядову ініціативу, юристи виокремлюють кілька критичних факторів, здатних спровокувати бюрократичний колапс у сфері бронювання. Кабмін відвів лише один місяць на узгодження нових критеріїв критичності між профільними міністерствами та відомствами. Цього терміну явно недостатньо для опрацювання документів такого масштабу.
Наслідки зриву строків можуть бути такими:
- стара критичність автоматично втратить силу, а нова ще не набере чинності;
- сотні підприємств опиняться у правовій «сірій зоні»;
- будь-яке бронювання на перехідний період стане неможливим;
- тисячі працівників залишаться без правового захисту.
Перевантаженість державного апарату
Протягом трьох місяців органи влади зобов’язані повністю перевірити та переглянути статус тисяч українських підприємств.
Це передбачає:
- тотальний аудит чинних статусів критично важливих компаній;
- перегляд та переоформлення документації по кожному підприємству;
- координацію між кількома профільними відомствами одночасно.
Чи вистачить у державних структур людського ресурсу та організаційної спроможності для проведення якісного аудиту такого масштабу — питання залишається відкритим. Попередній досвід масштабних перевірок свідчить: навантаження на профільні відомства в подібних умовах зростає критично, що неминуче позначається на якості та строках прийнятих рішень.
Ризик «паперового» підвищення зарплат
Анонсоване підвищення мінімального зарплатного порогу для кандидатів на відстрочку може дати зворотний ефект.
Замість реального виведення частини економіки з тіні нові обмеження загрожують спровокувати:
- масове «косметичне» підвищення окладів виключно у звітній документації;
- збереження фактичного рівня виплат на руки без змін;
- легалізацію нової схеми утримання фахівців від мобілізації через маніпуляції зі звітністю.
Таким чином реформа, покликана зменшити зловживання, ризикує породити нові механізми їх легалізації.
Загальна логіка змін
Кабінет міністрів України переглянув правила бронювання працівників від мобілізації, декларуючи прагнення зробити систему «точнішою» і менш вразливою до маніпуляцій.
У рамках реформи уряд:
- підвищив зарплатний поріг для критично важливих підприємств;
- змінив підходи до врахування працівників-сумісників;
- розпочав масштабний перегляд статусів компаній.
Представники влади наголошують: оновлена система має усунути попередні лазівки та забезпечити «прозорість» розподілу відстрочок. Водночас, як підкреслюють юристи, без чіткого механізму реалізації нові правила ризикують перетворитися на додаткове джерело правової невизначеності — як для роботодавців, так і для самих військовозобов’язаних працівників.
Раніше ми писали про те, що у 2026 році впроваджують нову допомогу для ветеранів війни.