Як інформує «Перший Новинний» із посиланням на аналітичний матеріал The Wall Street Journal (WSJ), ймовірність нападу Росії на держави, що входять до НАТО та ЄС, суттєво зросла. Багато європейських посадовців у галузі політики та безпеки пов’язують це з посиленням напруженості у відносинах всередині Європи. Якщо раніше експерти припускали, що Москва не зможе загрожувати Альянсу до 2029 року, то зараз дедалі частіше лунають прогнози про набагато ранній початок кризи. Це може статися ще до того, як європейські країни встигнуть підготувати гідну відсіч.
Очільник оборонного відомства Нідерландів Рубен Брекельманс в інтерв’ю зазначив, що, за наявними оцінками, агресор здатний перекинути колосальні обсяги військ упродовж одного року. Він підкреслив, що Росія вже займається накопиченням стратегічних резервів, а також розширює свою військову присутність та ресурси безпосередньо вздовж кордонів НАТО.
Аналітики WSJ акцентують, що найочевиднішими цілями для Кремля є Литва, Латвія та Естонія, які колись перебували у складі СРСР. Проте військові стратеги Альянсу також висловлюють занепокоєння через можливі плани ворога щодо островів Швеції, Фінляндії та Данії в Балтійському морі. Під загрозою можуть опинитися окремі райони Польщі, північні території Норвегії та Фінляндії, а також критична інфраструктура в глибині Європи, аж до порту Роттердам у Нідерландах.
Військові навчання засвідчили вразливість Європи
У грудні німецьке видання Die Welt разом із Центром військових ігор Університету імені Гельмута Шмідта організували симуляцію нападу Росії на Литву. У цих навчаннях взяли участь 16 колишніх високопосадовців НАТО та Німеччини, законодавці та провідні експерти. Вони моделювали сценарій, який розгортається у жовтні 2026 року.
За легендою навчань, Росія використала вигадану гуманітарну кризу в ексклаві Калінінград як привід для захоплення литовського міста Маріямполе, що є одним із найважливіших транспортних узлів. Пропагандистських заяв Москви про гуманітарну місію виявилося достатньо, щоб США утрималися від негайної активації 5 статті договору НАТО. Німеччина проявила нерішучість, а Польща, попри мобілізацію, не наважилася перетнути кордон. Навіть німецька бригада, що вже базувалася в Литві, не втрутилася в ситуацію, зокрема через те, що ворог використав дрони для мінування шляхів навколо їхньої бази.
Військовий аналітик із Відня Франц-Штефан Гаді, який під час гри виконував роль очільника Генштабу РФ, зазначив, що стримування базується на вірі противника в рішучість союзників. У межах симуляції стало зрозуміло: вагання Німеччини стали ключовим фактором для перемоги агресора. В результаті, без лідерства Вашингтона, Росії вдалося досягти мети лише за кілька днів, підірвавши довіру до НАТО та встановивши контроль над Прибалтикою силами лише 15 000 військовослужбовців.
Путін не чекатиме, поки європейці підготуються
Попри результати моделювання, реальний стан справ може бути іншим. Начальник штабу оборони Литви контр-адмірал Гедрюс Пременецкас вважає, що розвідка надала б достатньо попереджень для запобігання такому сценарію. Він наголосив, що навіть без зовнішньої допомоги Литва має 17 000 військових у мирний час, а після мобілізації ця цифра зростає до 58 000, чого достатньо для локального захисту Маріямполе. Також він додав, що для самої Росії утримання Калінінграда стане проблемою, і НАТО має чітко дати зрозуміти: за будь-яку провокацію цей ексклав буде втрачено.
Однак деякі аналітики попереджають: російський диктатор Володимир Путін може миттєво вивільнити до 200 000 загартованих у боях солдатів в Україні, просто перейшовши там до глухої оборони. Це чисельність, що перевищує сили, залучені для початкового нападу на Україну у 2022 році.
Колишній німецький оборонний посадовець Ніко Ланге впевнений: якщо метою агресора є розкол Європи та доказ недієздатності НАТО, йому потрібна політична воля, а не гігантські армії. На його думку, Кремлю немає сенсу чекати, поки Європа наростить власні потужності.
Експерти WSJ додають, що Росія навряд чи обере війну на виснаження проти Альянсу, як це відбувається в Україні. Підполковник із Норвегії Амунд Осфлатен пояснив, що затяжний конфлікт буде згубним для Москви через перевагу Заходу у виробничих потужностях. Тому агресор намагатиметься діяти максимально швидко, щоб захопити вигідні рубежі для подальшої оборони.
Загроза великої війни в Європі
Як раніше повідомляло видання The Economist, у разі нападу на Латвію у 2027 році за умови неучасті США, європейські країни зможуть чинити опір Росії лише у форматі короткострокової війни.
На думку аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), запевненням, які дає російський диктатор Володимир Путін щодо ненападу на ЄС чи НАТО, не можна довіряти. Росія неодноразово доводила, що готова порушувати будь-які міжнародні домовленості, якщо це відповідає її загарбницьким інтересам.
Раніше ми писали про те, що Україна може втратити підтримку Британії через скандал навколо прем’єра Стармера.