Як повідомляє РБК-Україна, після публікації про можливі довгострокові сценарії війни з’явилася реакція української влади, зокрема джерел в Офісі президента.
Обговорення виникло після матеріалу The Economist, у якому згадували планування дій України на триваліший період, а також можливі зміни у дипломатичному треку, пише Перший Новинний.
Що написали у матеріалі
У публікації йшлося, що Україна нібито готується до ще 2–3 років війни з Росією. Також стверджувалося, що президент Володимир Зеленський начебто доручив планувати дії держави з урахуванням такого горизонту.
Окремо автори згадували варіант мирної угоди за посередництва США. За цією версією, він передбачав відступ від частини Донбасу в обмін на гарантії безпеки, але більше не розглядається, оскільки Володимир Путін не погодив відповідну пропозицію.
Саме теза про те, що війна може тривати до виснаження ресурсів однієї зі сторін, викликала резонанс і реакцію Офісу президента.
Як відреагували в Офісі президента
Джерела у владі, зокрема в ОП, назвали матеріал недостовірним. Радник президента України Дмитро Литвин у коментарі журналістам заявив, що йдеться про старий інформаційний вкид.
Дмитро Литвин пояснив, як в ОП оцінюють появу такого матеріалу.
«Може, людям треба було щось використати як носій для інших меседжів у цьому тексті про те, як усе, типу, погано».
За словами Литвина, під час зустрічі Володимира Зеленського з фракцією «Слуга народу» президент говорив не про підготовку до 2–3 років війни, а про фокус на найближчий період — до листопада.
Ще одне поінформоване джерело у коментарі Інтерфакс-Україна також заперечило твердження про нібито підготовку України до кількох років війни.
«Це неправда».
Який період обговорювали у владі
Під час зустрічі з народними депутатами Володимир Зеленський, за даними джерел, закликав активізувати внутрішню роботу для посилення переговорних позицій України восени.
Серед тем, які обговорювалися, називали перспективи завершення гарячої фази війни до кінця 2026 року. Такий сценарій пов’язували з можливістю отримати гарантії безпеки до листопада.
Також ішлося про необхідність використовувати поточну ситуацію на фронті, щоб не дати Росії розпочати нові активні бойові дії. Окремо зазначалося, що депутати виконали вимоги для відкриття переговорних кластерів з ЄС до літа.
Кадрові питання, за наявною інформацією, під час цієї зустрічі не порушували.
Що відомо про переговорний трек
На тлі паузи у процесі, який раніше просували США, Україна виступає за новий формат переговорів з активнішою роллю Європи. Про це свідчать заяви міністра закордонних справ Андрія Сибіги та контакти Володимира Зеленського з лідерами Великої Британії, Франції та Німеччини.
Єдиної позиції щодо формату участі Європи наразі немає. Київ наполягає на ширшому європейському представництві, тоді як Париж і Берлін бачать себе серед основних учасників процесу.
Готовність представляти Європу також висловлював президент Фінляндії Александер Стубб. В українському МЗС таку ініціативу сприйняли позитивно, але остаточний формат і кандидатури ще визначаються.
Які сценарії завершення війни згадують
У західних аналітичних матеріалах серед можливих сценаріїв називають не швидкий мир і не повну капітуляцію однієї зі сторін, а перемир’я за корейською моделлю.
Такий варіант передбачає:
- фіксацію поточної лінії фронту;
- створення демілітаризованих зон;
- довготривале припинення вогню;
- збереження політичного та юридичного протистояння;
- відсутність повноцінного мирного договору на першому етапі.
Водночас українська влада не підтверджує твердження про нібито підготовку держави до ще 2–3 років війни. У коментарях джерел акцент зроблено на найближчих місяцях, гарантіях безпеки та посиленні переговорних позицій України.
Нагадаємо, раніше ми писали про скорочення працівників під час війни та правила для роботодавців у 2026 році.